- обвінчаний
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до обвінчати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обвінчаний
Смотреть что такое "обвінчаний" в других словарях:
обвінчаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
обвінчаний — [оубв’і/нчанией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
